Як скласти стратегічний план підприємства

Поява поняття “стратегічне планування”

Поняття “стратегія” та “стратегічний план підприємства” увійшли до теорії управління на початку 60-х років 20 століття, коли виникла проблема коректувати плани у відповідності до змін зовнішнього середовища. До появи стратегічного планування корпорації та великі підприємства використовували довгострокові плани – це був період цілком стійкої зростаючої економіки, в якій можна було застосовувати планову економіку.

На той час товарні ринки були досить великими і вони мали великі темпи зростання, а це давало можливість створювати ефективні прогнози. Даний період характеризувався економічним оптимізмом. Оскільки практика показувала, що ринок мав куди збільшуватися, відповідно і зростали обсяги продажу продукції. Однак із розвитком економіки, коли конкуренція почала диктувати свої правила, необхідно було швидко реагувати на появу на ринку аналогічної продукції, на зменшення цін конкурентами для того, щоб захопити ринок. Конкуренція зростала, ринки почали стрімко змінюватися, а тому менеджери почали шукати нові методи ефективного планування. Цей новий метод будувався на прогнозах,  що відштовхуються не від теперішньої дати, а, навпаки, задавалася ціль і від неї здійснювалося планування в теперішньому часі. Характерними особливостями стратегічного планування є те, що у ньому використовується ідея того, що майбутнє буде в будь-якому випадку кращим чим теперішнє, а тому при побудові плану розглядаються як внутрішні можливості підприємства, так і зовнішнє середовище, що може скорегувати  хід розвитку підприємства.

 

Чим стратегічне планування відрізняється від довгострокового

Розглянемо основні відмінності між довгостроковим та стратегічним плануванням.

  • На відміну від довгострокового, планування стратегічне має вектор руху від майбутнього періоду до теперішнього.
  • В основу планування покладаються ідеї і шляхи до її рішення, що повинні бути реалізованими за поставлений період.
  • Стратегічне планування не враховує цінового планування, оскільки це робити нема змісту в довгостроковій перспективі.
  • Більшою мірою досліджуються зовнішні фактори, що можуть вплинути на діяльність підприємства, ніж внутрішні.
  • Стратегічний план може викладатися у альтернативі, де можна обирати напрями руху в залежності від ситуації на ринку.
  • Головне значення стратегічного плану у тому, що він є функцією напрямку для розвитку діяльності.

За своєю суттю стратегічне планування є останньою фазою у процесі планування на підприємстві, перед яким є  поточне та екстраполярне планування.

 

Принципи стратегічного планування

– Ієрархічність планування. Поточні плани повинні бути частиною стратегічного. Те саме стосується і бізнес-планів, які повинні відображати довгострокові плани, що створюються в рамках стратегії діяльності підприємства.

– Стратегічні плани соціальні. Вони повинні створюватися із врахуванням соціальних потреб не тільки персоналу, але і населення країни. Підприємство повинно приносити користь для регіону та економіки в цілому, а тому дані аспекти є важливими для розгляду.

– Ранжування планування за важливістю. Це необхідно робити для того, щоб можна було чітко розставити пріоритети та визначити першочергові завдання, що повинні бути виконаними у процесі стратегічного планування.

– Альтернативність. Стратегічні варіанти повинні розглядати різні сценарії поведінки підприємства на ринку в залежності від його змін. Необхідно в такі плани закладати появу нових гравців, що можуть повністю витіснити підприємства завдяки низькій ціні або кращій якості продукції. Саме тому завжди створюється як оптимістичний, так і песимістичний варіант. В цілому кожне стратегічне планування націлене на кращий результат, чим є сьогодні, однак в залежності від варіанту до мети прийти буде складніше або простіше.

– Економічне обґрунтування. Стратегічні плани повинні будуватися на основі фінансової ситуації, у якій знаходиться підприємство. Плани повинні бути реалістичними для того, щоб вони були втілені, використовуючи власні, залучені або позичені кошти.

– Автоматизація процесу планування.  Використання обчислювальних технології із автоматизації розрахунків фінансових планів є обов’язковими в процесі побудови стратегічних планів. Такі розрахунки є досить громіздкі, і вони враховують вплив чинників інфляції, знецінення коштів, дисконтування та ін.

 

Етапи складання стратегічного плану

Мескон М. вважає, що стратегічне планування повинно проходити у 9 етапів:

1 – Вибір місії підприємства. Це глобальна мета підприємства, яка повинна торкатися вирішення значущих проблем.

2 – Формулювання цілей підприємства. Це завдання, які підприємство повинно поступово та по-порядку виконувати для того, щоб досягнути поставленої мети.

3 – Аналіз зовнішнього середовища. На цьому етапі доцільно розглядати зовнішнє середовище прямого та непрямого впливу. Прямий вплив має конкуренція, партнери, постачальники, що впливають на виробничий процес.  Непрямий, однак деколи навіть більш сильніший, мають макроекономічні чинники непрямого впливу, що в будь-який час можуть або привести підприємство до банкрутства або до розвитку.

4 – Вивчення сильних та слабких сторін,  що має підприємство та його стратегія.

5 – Формування стратегічного плану в альтернативних варіантах;

6 – Вибір напряму в залежності від ситуації, що формується на даний етап;

7 – Реалізація стратегії;

8 – Управління, контроль та організація, що здійснюються на підприємстві у процесі реалізації стратегії.

9 – Оцінка стратегії підприємства. Вона проводиться за результатами поставленого часового періоду, в рамках якого потрібно було реалізувати стратегічний план.

В свою чергу, такий автор як Віхановський до етапів стратегічного планування включає тільки пункти 1,2,3,6,8,9, що перечислюються вище.

Модель гарвардського університету етапи стратегічного планування зводить до визначення сильних та слабких сторін, а також оцінку загроз та можливостей для підприємства. Це SWAT аналіз, що є основою у стратегічному плануванні.

В будь-якому випадку більшість авторів сходяться в одному – основою стратегічного планування є аналіз зовнішнього середовища та адаптація внутрішнього до його умов.  Економістів, що досліджувати питання побудови стратегічних планів – дуже багато, і кожен із них запропонував свої етапи побудови стратегії. Зокрема, Ансофф І. запропонував  у процесі реалізації стратегії пройти 57 блоків. Вітчизняні ж економісти пропонують в стратегічному плануванні зазначати мінімальний рівень, який необхідно досягнути у процесі діяльності.

Читати також: Етапи стратегічного планування: створюємо власну справу крок за кроком

Поділіться з друзями