Як розробити бюджетування витрат

Основа бюджетування витрат – їх поділ витрат на змінні та постійні. Порівняння зміни цих витрат з виручкою від продажів товару дає можливість встановити наявність деяких закономірностей, які можна використати для процесу прогнозування.

Зміна в витратах в залежності від об’ємів виробництва

Обсяг виробництва продукції Змінні витрати Постійні витрати
Сумарні На одиницю товару Сумарні На одиницю товару
Росте Збільшуються Незмінні Незмінні Зменшуються
Зменшується Зменшуються Незмінні Незмінні Збільшуються

Задача прогнозування – вибрати варіант формування витрат, джерел їх фінансування за рахунок зниження собівартості одиниці товару, росту обсягів виробництва в компанії, яке має обмежену ресурсну базу. Необхідно прорахувати прибуток, який приходиться на одиницю фактору обмеження (устаткування, робоча сила, матеріальні ресурси).

Прогнозування витрат: питання, які вирішуються

  1. Якими об’ємами виробництва і продажу товари можна досягти незбитковості, а при яких буде досягнуто необхідного зниження витрат.
  2. Який прибуток може бути отриманий при умовах заданого об’єму і структури реалізації товару.
  3. Який вплив буде здійснений на рівень собівартості змінами в умовах виробничого процесу, змінних витратах, постійних витратах та в об’ємах виробництва.

Виробничі та невиробничі витрати

Необхідно розділення постійних витрат на корисні (ефективні) і некорисні (невиробничі). Такий поділ пов’язаний з неможливістю точного використання необхідних вкладень.

Витрати на одиницю товару

Прогнозування загальних, середніх і граничних витрат на одиницю товару особливо необхідно при започаткуванні нового бізнесу або реконструкції діючого, оскільки розрахунки допоможуть виявити запас фінансової міцності. Тут можна виявити ефективність використання можливостей компанії в реалізації товару, в виробничих потужностях і ресурсній базі.

Основні задачі оперативного і поточного планування зміни собівартості продукції – здійснення перевірки обґрунтованості норм цін, виявлення резервів і методів зниження собівартості, обґрунтування задач зі зниження собівартості продукції.

Витрати на 1 гривню реалізації

Витрати на 1 гривню товару, що реалізується та зміна по групах факторів являються узагальнюючими показниками в цих розрахунках. Зміна витрат на 1 грн. готового товару планується по:

  • структурі і асортименту товару;
  • виробничих витратах по окремих видах товару;
  • вартості сировини і матеріалів;
  • цінам на товар.

Визначити рівень затрат на гривню товару можна за рахунок зміни собівартості окремих виробів. Зміни витрат на 1 грн. товару за рахунок зміни цін на товар вираховуються шляхом порівняння собівартості планових обсягів по плановим цінам з плановим обсягом по фактичній ціні.

Планування витрат в по елементному зрізі робить можливим виявлення основних факторів, які обумовлюють їх величину безпосередньо в технологічному процесі організації і адміністрування виробництвом, постачанням і реалізацією.

Розрахунок проводиться в грошовому або у відсотковому виразі. Вплив змін по кожному фактору залежить як від динаміки  змін цього фактору в загальній сумі витрат, так і від питомої ваги в загальних витратах.

Зміна прямих матеріальних витрат формується під впливом факторів трикратної сумісної підпорядкованості.

Факторами першого порядку називають зміни обсягів, структури і рівня витрат на окремі вироби, факторами другого порядку називають зміни норм і цін, в результати заміни сировинної і матеріальної бази, факторами третього порядку – зміни норм і цін в результаті впровадження організаційно-технічних заходів.

Зміна умовно-постійних витрат проходить під впливом:

  • факторів першого порядку в вигляді змін обсягів і структури товарів, зміни кошторису витрат;
  • факторів другого порядку, в вигляді зміни числа працюючих, зміни норм витрати матеріалів, палива, енергії, норм амортизації, ремонтних витрат.

Гнучкі кошториси витрат

Врахування впливів всіх перерахованих факторів дозволить розрахувати гнучкі кошториси виробничих і управлінських витрат. З їх допомогою можна визначити  зміну витрат за рахунок змін в обсягах виробництва товару і за рахунок змін в споживанні ресурсів.

Гнучкі кошториси, на відміну від стратегічних (які враховують тільки задані об’єми виробництва) орієнтуються на  розрахунковий обсяг товару, що реалізується. Вони дозволяють врахувати можливі відхилення обсягів виробництва і збуту, а також вплив цих змін на кінцевий прибуток. З допомогою гнучких фінансових кошторисів стає можливим розрахунок обсягу товару, при якому можна досягти точки беззбитковості, оптимального і максимального прибутку, після чого оцінити ділову активність і майбутній розвиток компанії.

Поділіться з друзями