Які показники грошових потоків показують у бізнес плані

Основні показники грошових потоків у бізнес-плані: чистий грошовий потік,  операційний грошовий потік, вільний та чистий вільний грошові потоки. Вони показують не тільки можливість отримувати готівкові доходи, але і можливість виплачувати інвесторові його відсотки.

Чистий грошовий потік

Основний показник, що показує ефективність  використання коштів на підприємстві є чистий грошовий потік.  Його позитивне значення та зростання є бажаним для власника будь-якого бізнесу, незалежно від способу формування його капіталу. Однак, враховуючи, що досить часто підприємство займається не тільки основною діяльністю, але і додатковою, а особливо фінансовою чи інвестиційною, важливо оцінити ефективність роботи саме поточного виробництва. Саме тому другим важливим показником, який необхідний при оцінці грошового потоку є чистий операційний грошовий потік.

Інвестори та аналітики мають можливість за допомогою звітності побачити, чи підприємство має перспективи для розвитку, чи гроші витрачає виключно на рекламні цілі. Мова іде про вихідні грошові потоки інвестиційної діяльності – кошти, що вкладаються на розвиток активів.

Вільний грошовий потік

Міжнародні аналітики вивели показник, який характеризує здатність підприємства до розвитку – це показник вільного грошового потоку. Дослідження, проведені компанією Robeco, також підтвердили можливість прогнозування доходності компанії за допомогою показника FCF.  Ці дослідження були підтвердженими дослідженнями Bernstein (2016), які узагальнили результати збору інформації в 2016 році, випустивши дослідження під назвою “Вільний грошовий потік є королем”.

В цьому дослідженні вільний грошовий потік (FCF) виражався як чистий грошовий потік операційної діяльності (CFO) зменшений на суму капітальних витрат (CAPEX).

FCF = CFO – CAPEX

Використання вільного грошового потоку

Зі всього світу було зібрано близько 500 компаній, що захотіли прийняти участь в рейтингу під назвою MSCI All Countries World Index (2017). Рейтинг побудований на базі вартості бізнесу, що оцінювався за допомогою вільного руху грошових потоків.  Дослідження проводились на глобальному рівні, а також на рівні Європи, США та країн Тихого океану.  Вартість компаній  була перерахованою щоквартально, то ж показники збирались як по галузях, так і по окремих  підприємствах. Результати досліджень були вражаючими. Саме коефіцієнт вільного грошового потоку спричинив середню надлишкову віддачу капіталу в розмірі 7% на рік по галузях і близько 5% за окремими підприємствами.

Як було вже згадано, фондові ринки не є поширеним ресурсом для фінансування капіталу підприємств України. Це пов’язано із особливостями розвитку великого підприємництва в Україні, яке побудоване на залишках підприємств, що були сформованими за часів Радянського Союзу. Більшість підприємств, що мають найдорожчі акції на фондовому ринку України, практично не виплачують дивідендів своїм вкладникам. Керівники прибуток спрямовують на розвиток підприємства. Така дивідендна політика не може зацікавити інвесторів, бізнесменів та населення вкладати власні вільні кошти у розвиток підприємств. Від цього дрібні підприємства, які хотіли би розвивати свій бізнес за рахунок залучення коштів зацікавлених осіб, не мають шансів на їх отримання через недовіру та відсутність позитивного досвіду.

FCF та інтереси інвестора

Сьогодні зацікавити інвестора можуть тільки молоді компанії, фінансова політика яких будується на прогресивних, проамериканських стандартах фінансування, де встановлені чіткі правила. Якщо інвестор є фінансово мотивованим, він не тільки не забиратиме кошти з бізнесу, але і навпаки, буде намагатися продовжувати фінансувати та розвивати справу.

Саме тому, коли молодий підприємець намагається привернути увагу інвестора до власного бізнесу, необхідно показати, яким чином будуватиметься дивідендна політика, тобто скільки коштів буде витрачатися на споживання, а скільки на капіталізацію.

Слід зазначити один психологічний момент інвесторів. Бізнесмени, що вкладають кошти на довгостроковий термін, зацікавлені в тому, щоб прибуток спрямовувався на розвиток бізнесу. Ті ж інвестори, що вкладають на короткострокові періоди, хочуть отримати свої гроші назад із врахуванням інтересі. Тобто їм цікаво, щоб дивідендна політика була спрямованою в основному на споживання.

Отже, якщо необхідно залучити кошти на довгострокове фінансування – від одного року, то планові показники необхідно орієнтувати таким чином, щоб інвестор бачив, що підприємство орієнтоване на розвиток. Однак важливо показати і те, що через деякий період інвестор зможе повернути вкладені кошти разом із дивідендами.  Для залучення короткострокових інвесторів необхідно відразу будувати планові показники таким чином, щоб зацікавити їх вкласти кошти у підприємство і отримати вигідний дохід.

Чистий вільний грошовий потік

Для того, щоб інвестор міг оцінити здатність підприємства повертати інвестовані кошти, показник вільного грошового потоку необхідно корегувати на суму інтересів. Тобто на суму короткострокових зобов’язань за довгостроковим кредитуванням (CMLTD). Показник матиме назву “Чистий вільний грошовий потік” (NFCF). Він розраховуватиметься за формулою:

NFCF = CFO / (CAPEX + CMLTD)

Для підприємств, у  яких власний капітал сформований коштами вкладників, показник доцільно додатково корегувати на суму виплат дивідендів (D). Таким чином, вільний грошовий потік буде обчислюватися у такий спосіб:

NFCF = CFO / (CAPEX + CMLTD + D)

Отже, ми визначили універсальний показник чистого вільного грошового потоку, який буде повною мірою актуальним для підприємств електронної комерції.  Наявність  чистого вільного грошового потоку показуватиме не тільки обізнаність власника бізнесу у фінансах, але і його розуміння, як працюють інвестиції. Показник відображає суму, до якої необхідно прагнути, щоб інвесторові було цікаво співпрацювати.

Поділіться з друзями