Які є методи бізнес планування

 Методи бізнес планування застосовуються до розрахункової частини – виробничого та фінансового плану. Вони базуються на економічному аналізу, можуть використовувати нормативи та математичні моделі. Основні методи зводяться до побудови планових балансових показників.

Метод економічного аналізу

Метод являється складовою частиною і, практично, одною з найважливіших методик, які використовуються в розрахунках бізнес-плану. Він здійснюється як на макрорівнях, так і на мікрорівнях.

З допомогою економічного аналізу розглядаються всі галузі народного господарства. Він дозволяє провести комплексну і різносторонню аналітику діяльності підприємства.

Сутність методу економічного аналізу полягає в диференціації економічних процесів чи явищ на сукупність складових частин, після чого проводиться аналіз взаємозв’язків і впливу цих складових одна на іншу і на розвиток всього бізнесу.

Економічний процес ділиться на декілька стадій, серед яких можна відзначити:

  • постановку проблеми;
  • визначення цілей і критеріїв оцінки;
  • підготовку інформації для аналітики;
  • вивчення і аналітичну обробку інформації;
  • розробку комплексу рекомендацій щодо можливих варіантів вирішення проблеми та досягнення поставлених цілей;
  • оформлення результатів аналізу в єдиний звіт.

Метод економічного аналізу дозволяє

На макрорівні з допомогою економічного аналізу проводиться вивчення темпів розвитку, пропорцій які склалися в народному господарстві, структури господарського виробництва.

На мікрорівні акценти робляться на виявленні резервів пониження витрат на виробництво, виявлення ефективності використання виробничих потужностей, фінансових і трудових ресурсів. Необхідно виявлення факторів, які стримують розвиток експортного потенціалу, а також здійснення аналізу відповідності продукту, що виробляється компанією, попиту на нього.

В процесі проведення економічного аналізу користуються такими прийомами, як порівняльна характеристика, створення груп, індексна методика, здійснюється проведення балансових розрахунків, користуються нормативним та економіко-математичним методами.

Методика групування полягає в об’єднанні об’єктів економічного аналізу в декілька якісно однорідних груп для вивчення впливу окремих факторів економічного аналізу, які визначають їх динаміку і тенденції розвитку.

Індексною методикою користуються в аналізі темпів і пропорцій розвитку економіки на основі використання макроекономічних показників і цін. З допомогою методу може бути отримана реальна картина економічного і соціального розвитку підприємства.

Балансовий метод

Балансові методи – являються базовою методикою в плануванні, оскільки з його допомогою вирішується основна задача економіки – забезпечення потреб суспільства в умовах обмеженої ресурсної бази.

Використовуючи метод, можна здійснити пошук і ув’язати ресурси для намічених потреб, а також їх порівняння згідно з витратами і результатами. Досягаючи баланс між переліком бажаних цілей і ресурсною базою, що є в наявності, можливо виявити господарські резерви і джерела необхідних ресурсів. Результати цього процесу дають можливість встановити матеріально-речовинні, вартісні і трудові пропорції, які відповідають цілям і задачам розвитку підприємства в виді схеми внутрішніх планів компанії. Таким способом можна забезпечити єдину і збалансовану структуру всіх часток і пунктів у плані.

Балансовий метод планування використовується для:

Використання балансової методики при розробці планування в більшості випадків розробляється за наступною схемою:
1. «Знімаються» дані про залишок по показниках на початок звітного періоду (Опр).
2. Визначають надходження (Н) або витрату (В) по показниках за визначений часовий проміжок.
3. «Знімаються» дані про залишки по показниках на кінець року (Окр).
4. Визначаються з плановим рішенням, розраховуючи його за формулою:

Опр + Н = В + Окр

Варто нагадати, що всі показники в цій формулі повинні бути одного виміру (грошові, чисельні, метричні і т.д.)

Існує велика кількість планових балансів: матеріальні, трудові і фінансові баланси, система балансів народного господарства.

В плануванні найбільшого застосування набули матеріальні баланси. Вони, в більшості випадків, розраховуються в натуральному вираженні. Для розробки зведених балансів використовуються вартісні показники.

До трудових балансів відносяться: зведений баланс трудових ресурсів, баланс робочої сили, баланс підготовки кадрів і баланс розподілу молодих спеціалістів.

Трудові баланси можуть розроблятися в цілому по країні, областях, районах, містах, на рівні компаній або їх структурних підрозділів. З допомогою системи трудових балансів може бути здійснене виявлення трудових ресурсів, які можна використати впродовж планового періоду і розподіл їх в залежності від потреб.

Таким чином вирішується задача забезпечення компанії робочою силою, а на макрорівні – забезпечення повної зайнятості.

З допомогою фінансових балансів стає можливим вирішення питання про планомірний грошовий обіг. До них можна віднести бухгалтерський баланс, бюджет доходів і витрат, касові плани.

Підсумовуючи, можна сказати, що баланс – це одна з самих розповсюджених форм представлення плану економічної діяльності. Він представляє систему показників, які характеризують співвідношення чи рівновагу в якому-небудь постійно змінному явищі.

Нормативний метод

Нормативний метод планування базується на використанні при розробках плану нормативної бази. Нормативна база – це встановлені, науково обґрунтовані і прийняті на підприємстві (чи законодавчо затверджені) обмеження щодо різноманітних показників і характеристик в його процесі господарювання.
Сутність нормативної методики в плануванні полягає в тому, що базуючись на раніше встановлених нормах і техніко-економічних нормативах здійснюються розрахунки потреб компанії, що займається господарюванням, в наданні різноманітних ресурсів та їх джерел.

Норма представляється у вигляді максимально допустимої величини абсолютного використання сировинної бази, а також витратних матеріалів (пальне, електроенергія, газ тощо) для виробництва одиниці продукції (чи виконання деяких робіт, надання послуг), встановленого якісного рівня. Нормативом називають відносну величину, з допомогою якої здійснюється характеристика ступеню використання засобів і предметів для праці, використання їх для виготовлення одиниці площі, ваги, об’єму та ін.

Кожна норма чи норматив розробляються згідно з проведеними раніше дослідженнями і аналізами фактів, підсумків і тенденцій діяльності власної компанії, а також інших компаній, нормативно-правової бази.

Найбільш важливі норми і нормативи:

  1. Норма використання праці людини: робочий час, затрачений на одиницю товару, виробництво товару за визначену часовий проміжок, обслуговування, нормативи кількості.
  2. Норма використання матеріального ресурсу, питома норма витрати сировинної бази, витратних матеріальних ресурсів, паливних ресурсів, електроенергії, деталей виробу та ін.
  3. Норматив застосування засобів праці (машини, устаткування, механізми, споруди, інструменти).
  4. Норматив використання виробничих потужностей: скільки часу займає виробничий цикл, об’єм незавершеного будівництва, сировинні запаси, матеріали, паливо.
  5. Норма часу, який потрібен для вивчення виробничих потужностей.
  6. Якісний норматив.
  7. Норматив фінансів: відсотки по позикам, ставки оподаткування та ін.
  8. Нормативи, що стосуються маркетингових витрат (ринкова ємність, коефіцієнт еластичності попиту, норми витрат на рекламні послуги).

Весь список норм та нормативів градуюється по терміну (бувають перспективними, поточними, оперативними), стосовно принципу дії (бувають директивними, індикативними), за отупінню градації (бувають операційними, подетальними, вузловими, на вироби), відносно рівня використання (бувають цеховими, заводськими, галузевими і типовими), відносно приналежності до сфери використання (бувають основними, допоміжними, невиробничими).

В сучасних економічних умовах кожному підприємству надана можливість самостійно формувати нормативну базу для планування, тому ступінь її ефективності і структурні особливості залежать від адміністрації компанії і професійного рівня працівників, а також від вибраної методики в нормуванні.

Можливе використання дослідного, дослідно-статичного, розрахунково-аналітичного, економіко-математичного методів. Найбільш якісний підхід забезпечується використанням розрахунково-аналітичного методу і економіко-математичного, оскільки ці методики базуються на аналізі і економіко-математичному моделюванні. Використовуючи описані методи можна добитись того, що норми і нормативи будуть технічно обґрунтованими через всебічний критичний аналіз стану виробничих потужностей, всіляких змін в них, вивчення різноманітних факторів.

Економіко-математичний метод

По-перше, з використанням математичних методик скорочується час проведення аналітики, збільшується обсяг факторів, які можуть впливати на результати господарювання компанією, здійснюється заміна наближених і спрощених розрахунків точними обчисленнями постановки і рішення надскладних задач, справитись з якими, використовуючи інші методи, практично неможливо.

Застосування математичних методик для економічного аналізу в плануванні потребує виконання ряду умов, серед яких:

  1. Використання системного підходу до вивчення економічних процесів на підприємствах, врахування великої кількості суттєвих взаємозв’язків між різноманіттям сторін діяльності компанії.
  2. Розрахунок комплексу економіко-математичних моделей, які будуть відображати кількісну характеристику процесів на підприємстві і задач, які повинні бути вирішені з використанням економічного аналізу.
  3. Вдосконалення системи економічної інформації про господарські процеси на підприємстві, в якому здійснюється аналіз.
  4. Забезпечення технічними засобами (комп’ютерна техніка та ін.), з допомогою яких буде відбуватись зберігання вихідних і отриманих даних, їх обробка і передача економічних результатів дослідження.
  5. Збір команди професійних аналітиків (економісти-виробничники, спеціалісти з економіко-математичних методик моделювання процесів, математики, обізнані в обчислювальних процесах, програмісти, оператори та інші.)

Економіко-математичні методи аналізу представляють собою:

  1. Методи елементарної математики, застосування яких обмежене тільки звичайними традиційними економічними розрахунками потреби компанії в ресурсній базі, витратах на виробництво, розробці моделей балансових розрахунків.
  2. Використання економетричних (економетрія займається вивченням кількісних сторін економічних явищ і процесів за допомогою математичного і статистичного аналізів шляхом моделювання економічного процесу) методів. Базою для цього методу являються економічні моделі, під якими розуміють схематичне представлення економічних явищ чи процесів. Найчастіше в аналізі використовується метод аналізу «витрати-виробництво».
  3. В світлі останніх років у провідних економістів значно посилився інтерес до емпіричних підходів в аналізі. Це і обумовило появу ще одного методу аналізу – евристичного. Він полягає в неформалізованій методиці рішення економічних задач, які пов’язані з господарською ситуацією, що склалася, базуючись на досвіді, інтуїтивному підході до проблеми та експертних оцінках спеціалістів.
  4. Методи математичної статистики здобула широке розповсюдження в економіко-математичній аналітиці. Їх використовують в разі, коли зміна показників, що аналізуються, можливо представити в якості випадкових процесів. На основі вказаного метода аналізувались і аналізуються процеси, що мають властивість часто повторюватись.
  5. Методи математичного програмування являються великою групою методик, що використовуються для вирішення проблем, пов’язаних з оптимізацією виробничо-господарської і, перш за все, планової діяльності компаній. Вони якраз і являються засобами, що використовуються для планування процесів.

Метод прогнозування

Одною з методик в плануванні являється розробка прогнозного балансу. Він являється особливою формою фінансової звітності, з допомогою якої може бути отримана інформація про те, як себе буде «почувати» вибрана для аналізу компанія в кінці строку, на який розробляється прогноз.

Для грамотної розробки прогнозного балансу необхідний збір систематично накопичених даних які характеризують фінансову діяльність організації, проаналізувати її фінансовий стан за декілька періодів, виконати розрахунок коефіцієнтів, що знадобляться під час розробки.

В процесі прогнозування дуже важливо враховувати взаємозв’язки між всіма показниками. Варто спрогнозувати декілька можливих розвитків подій на ринку в майбутньому. Потрібне врахування того, які з статей прогнозованого балансу залишаться незмінними, а які зможуть суттєво змінитися. Визначається перелік факторів, які здійснили найбільший вплив на зміну статей.

Однією з основних проблем в плануванні прогнозного балансу є виявлення тих чи інших фінансових задач, вирішення яких керівництво підприємства проігнорувало, або ж ці проблеми не були виявлені раніше.

Варто зазначити що правильний прогнозний баланс може стати основою для підрахунку різноманітних фінансових показників. З його допомогою адміністрація компанії буде мати можливість проведення оцінки майбутнього фінансового стану. Він сприятиме виявлення проблем, які здійснюють негативний вплив на стан фінансової стійкості підприємства, перевірці правильності різноманітних фінансових розрахунків, оцінці рівень фінансових коефіцієнтів у відповідності до потреб фінансового ринку, проведенні оцінки фінансових перспектив та їх джерел, розміру майбутніх зобов’язань підприємства. На сьогодні є чималий перелік спеціального комп’ютерного програмного забезпечення з фінансового моделювання, з допомогою якого прогнозування займає досить невеличкий часовий проміжок. Від вас потребується тільки ввід правильних даних, а програма самостійно займеться підрахунком прогнозованих показників. Всі значення формуються на базі тих фінансових показників, які вже присутні з врахуванням запланованої фінансової діяльності.

На сьогодні успішно використовуються саме 2 методи прогнозування – метод екстраполяції і метод експертних оцінок.

Метод експертних оцінок

Основною ідеєю прогнозування по методу експертних оцінок являється побудова раціональної процедури інтуїтивно-логічного мислення людини в поєднанні з кількісними методиками оцінки і обробки результатів. Прогнозування базується на тому, що головною в процесі являється думка експерта або команди експертів, яка основується на професійному, науковому та практичному досвіді спеціаліста. Оцінки бувають персональними та колективними.

Метод екстраполяції

Методика екстраполяції полягає в самій екстраполяції – наближенні прогнозованого результату до реального стану справ. При цьому використовується вивчення стійких тенденцій розвитку, що склалися раніше і в даний час. Ці тенденції переносяться на період, для якого розробляється прогноз. Екстраполяції бувають формальними і прогнозними. Формальні базуються на припущеннях щодо збереження в майбутньому минулих та теперішніх тенденцій розвитку компанії, що замовила прогноз. При використанні прогнозної екстраполяції, всі фактично отримані дані стосовно тенденцій розвитку компанії, необхідно об’єднати з гіпотезами про те, якою буде динаміка розвитку процесу з урахуванням змін впливу різноманітних факторів в майбутньому. Відмітимо, що методи екстраполяції найчастіше використовуються в початкові моменти прогнозування для того щоб виявити тенденції зміни показників.

Поділіться з друзями