Як формується штатний розпис бізнес плану

Штатний розпис бізнес плану включає зазначення кількості працівників, їх графік роботи, кваліфікація і посадові обов’язки. Крім того, зазначається заробітна плата та методи мотивації праці

Після того, як розроблений виробничий процес, а також стратегія маркетингу і збуту, можна приступати до підбору необхідних управлінців, науковців, спеціалістів і робітників, які потрібні для виконання проекту.

Штатний розклад

В цьому підпункті крім списку співробітників, що зайняті в реалізації проекту, необхідно вказати їх графік роботи і посадові обов’язки управлінців. Безсумнівною перевагою буде включення додатку з детальними посадовими обов’язками всіх виконавців проекту.

Заробітна плата

Після складання штатного розкладу потрібно торкнутися принципів, на яких побудоване нарахування заробітних плат. Описують основу, на якій базується нарахування виплат: за фіксований час роботи чи за отримані результати.

Кваліфікація

Важливе значення при формуванні бізнес-плану має інформація про кваліфікаційний рівень персоналу. Якщо має місце суттєво нижчий рівень кваліфікації робітника, ніж той, якого потребує виконання покладених на працівника обов’язків, управлінці, звичайно будуть незадоволені роботою співробітника. Працівники ж будуть незадоволені роботою і оплатою праці, які нижчі рівня їх кваліфікації. Підвищення кваліфікаційного рівня, набуття нових навичок і знань стають підґрунтям для можливості просування по кар’єрній драбині.

Визначають кваліфікаційний рівень через систему тарифних розрядів управлінців і працівників, відштовхуючись від чого можна врахувати різницю між некваліфікованою і кваліфікованою працею. На цій основі базується розрахунок оплати праці.

Найбільш часто використовують шестирозрядну тарифну сітку. Кваліфікацію технічного персоналу, інженерів, економістів визначають через присвоєння визначених кваліфікаційних категорій. Для кожної кваліфікаційної характеристики в тій чи іншій професії визначені професійні задачі, вирішенням яких займається конкретний працівник, а також визначений об’єм знань, умінь і особових якостей.

Мотивація

Успіх породжує успіх. Працівників краще стимулювати через проміжні досягнення, не очікуючи завершення всього робочого процесу, оскільки великих успіхів достатньо важко добитись і вони являються, здебільшого, рідкістю. Необхідно, щоб персонал отримав впевненість, оскільки це породжує самоствердження.

Співробітників можна мотивувати двома способами: матеріально і нематеріально.

Матеріальні мотивації бувають:

  • системою штрафних санкцій. Якщо фіксується низька робоча віддача працівника і постійна демонстрація поганих результатів праці чи допущення грубих помилок, керівництво має право оштрафувати його з ціллю мотивації до кращого виконання своїх обов’язків;
  • системою заохочень. Цей метод є протилежним попередньому, оскільки працівника преміюють за деякі досягнення в роботі, перевиконання планових показників, відсутність браку. Робітник, отримавши таке заохочення, буде старатись і надалі сумлінно виконувати свої обов’язки для подальшого отримання премій.

Нематеріальними мотиваціями є:

  1. Похвала керівництва. Хоч багато хто і сумнівається в ефективності цього методу, він, насправді, достатньо переконливий. Якщо працівника публічно похвалило керівництво, він захоче продовжувати рух в тому ж напрямку і буде прагнути більшого.
  2. Кар’єра. Всім працівникам відомо, що більш якісна і швидка робота, безсумнівно, призведе до підвищення, що, в свою чергу, підніме соціальний рівень того чи іншого співробітника, а також стане запорукою подальшого просування кар’єри.
  3. Підвищення кваліфікації за рахунок компанії. Це являється дуже важливим заохоченням працівників, оскільки вони отримують нові професійні навички, не вкладаючи свій матеріальний ресурс.
  4. Статус компанії. Звичайно, що кожен працівник мріє про роботу в компанії, яка широко відома своєю продукцією чи послугами, оскільки це забезпечує престиж самого працівника.
  5. Організація спортивних і культурних заходів (корпоративів). Спільний вихід на природу, концерт, театр, відпочинок в кафе, спортивні змагання зможуть зробити атмосферу в колективі більш теплою і домашньою. Тільки хороший відпочинок підвищує робочий потенціал працівника.

Використовуючи виробничу програму компанії проводять розрахунки плану витрат на працю. Для цього необхідно вирахувати робочий час в годинах, який потрібен для виробництва необхідного об’єму товару. Базуючись на цьому показнику можна запланувати потребу в промислово-виробничому персоналі (ПВП), потребу в наймі додаткових працівників чи скороченні штату. Також необхідно розрахувати витрати на працю в грошовому вираженні.

Розрахунок потреб в промислово-виробничому персоналі і заробітній платні

Категорії ПВП …Рік …Рік
Потреба, чол.. Середня заробітна плата, грн. Витрати по заробітній платі, грн. Страхові внески, грн. Всього, грн.
Основні робітники
Допоміжний персонал
Управлінці
Спеціалісти
Службовці
Разом

Поділіться з друзями