Історія бізнес-плану

Історія бізнес-плану почалася в Сполучених Штатах Америки. Це були 70-ті роки минулого століття, коли почали масово з’являтися на ринку молоді високотехнологічні компанії, що потребували великого капіталу.

Поява бізнес-ангелів

Для того, щоб отримувати гроші, компанії почали звертатися до інвестиційних фондів (а таких в Америці завжди було багато) або до індивідуальних інвесторів, якими були мультимільйонери. Таким інвесторам придумали особливу назву – “бізнес-ангели”. Ці люди не тільки вкладали гроші, вони брати участь в процесі виробництва і навіть намагалися позитивно вплинути на його розвиток. Отримати такого бізнес-ангела з великим капіталом – була мрія кожного. Саме таким методом з’явилася Apple, Microsoft, Fedex, Xerox, Intel. Більшість технологічних компаній починалися саме із бізнес-плану, який подавався інвесторам на розгляд.

Звичайно, що коли кількість вкладень, які не принесли доходи, сягла свого критичного розміру, інвестори почали більш виважено ставитися до своїх грошей, а тому починали ставити запитання. Сформувалися критерії оцінювання бізнесу, які дозволяли зрозуміти, чи має він шанс на виживання, розвиток та процвітання, чи ні.
Кількість запитань збільшувалася щороку, вони стали однотипними, з’явилися певні стандарти. Це і стало основою формування стандартного бізнес-плану, який активно увійшов у практику інвестиційного бізнесу.

Згодом бізнес-планування розповсюдилося до Європи, Азії, інших країн. Вони стали використовуватися не тільки при створенні високотехнологічних підприємств, але і будь-яких інших, що потребували фінансування. З переходом до ринкової економіки бізнес-планування почало приживатися і в країнах пострадянського простору. До таких відноситься і Україна. Однак оскільки практики інвестування венчурними чи інвестиційними фондами не було, поле використання бізнес-планування було іншим, зокрема, воно використовувалося для управлінських цілей.

Поняття “бізнес-плану” стало використовуватися у різних значеннях.

1) Результат вільного планування, що добровільно проводиться на підприємствах. Це були компанії, які починали свій бізнес на стандарт американського. Вони намагалися вводити корпоративні правила управління, будувати чіткі стратегії та плати оперативного реагування. Для цього потрібні були бізнес-плани – письмові документи, в яких зазначалися, в яку сторону буде рухатися компанія протягом 5-ти років.

2) Результат одноразового планування для вияснення стратегічних цілей.
У даному документі бізнес-планом був інвестиційний проект, який показував, чого очікувати від нововведень, що впроваджувалися на підприємстві.

Головною відмінністю бізнес-плану вітчизняного зразка від американського – була ціль використання. Якщо вітчизняними підприємствами він використовувався, в основному, для внутрішніх потреб організації або для звітування перед управлінцями, то американський стандарт бізнес-планування націлений на отримання додаткових коштів від інвестора.

Поділіться з друзями