Методи тактичного планування

Найбільш узагальнені методи тактичного планування наступні: проведення переговорів, здійснення коригувань відносно попереднього періоду, використання різноманітних інтуїтивних методик, графічні відображення, обчислення через електронні таблиці, використання імітаційного моделювання, експертні розрахунки, використання математичних моделей.

Тактичні плани в умовах сучасності повинні:

  • базуватися на аналізі перспективності політичної і економічної ситуації, наявності новітніх технологій;
  • відштовхуватись від сучасних методів прогнозування і аналізу, які дають можливість відсвіжування останніх тенденцій;
  • бути початковим фактором в управлінні і надважливою управлінською директивою.

Робота в сфері тактичного планування подібно до іншої управлінської роботи, повинна бути побудована згідно з деякими принципами.

Принципами планування визначаються характеристики і зміст робіт по плануванню різноманітних компаній. Вірне слідування принципам планування дає можливість здійснення ефективної життєдіяльності компанії і мінімізує ризики отримання від’ємної успішності (збитковості).

Основні принципи, на яких базується планування (їх ще називають «загальними рисами хорошої програми дій») сформували ще в середині 20 ст. Планування базується на єдності, неперервності, гнучкості і точності. В подальшому Ансоффом було додано ще один принцип – «участі».

Спробуємо проаналізувати сутність кожного з них, щоб стало можливим формування методів тактичного планування.

Основоположні принципи тактичного планування

Єдність

Суть цього принципу в тому, що, оскільки компанія вважається єдиною, то і кожен з її підрозділів має рухатись згідно з загальним напрямком руху. Тобто план кожного підрозділу має бути частиною генерального плану компанії в цілому.

Участь

Суть цього принципу в тому, що кожен співробітник підприємства приймає участь (є «гвинтиком» машини) в виконанні задач, поставлених плануванням, тобто в процесі виконання плану повинні бути задіяні якомога більше працівників, до нього причетних. Планування, яке відштовхується від принципу участі називають «парсипативним». Читайте також: як сформувати командну роботу на підприємстві.

Неперервність

Суть цього принципу в тому, що планування починається з стартом роботи компанії і закінчується з її закриттям. Його проводять постійно, впродовж всього життєвого циклу підприємства. Така необхідність викликана невизначеністю і мінливістю зовнішнього середовища, яке оточує підприємство, тому постійно повинні проводитись коригування і уточнення планів під впливом цих змін.

Гнучкість

Суть цього принципу полягає в забезпеченні можливості внесення змін в вже написані плани, через вплив непередбачених факторів.

Точність

Суть цього принципу полягає в тому, що кожному написаному плану необхідно надати максимальний рівень точності деталізації процесів і точності отриманих показників.

В залежності від того, які головні цілі поставлені, або які основні підходи інформації, нормативної бази, шляхів отримання і узгодження тих чи інших кінцевих планових параметрів, що застосовуються, використовуються, розрізняють декілька основних методів планування, серед яких відзначається використання: експериментальних, нормативних, балансових, розрахунково-аналітичних, програмно-цільових, звітно-статистичних, економіко-математичних та ін.

 

Основні методи тактичного планування

  1. Розрахунково-аналітичні методи базуються на розділенні виконуваних задач і групуванні використовуваної ресурсної бази згідно з елементами і взаємозв’язками, оцінці умов максимально ефективної їх взаємодії і розробці на цій базі планів.
  2. Експериментальні методи являються проектуванням норм, нормативів і моделей планів, базуючись на проведенні і вивченні замірів та дослідів, а також врахуванні досвіду управлінців, складальників планів та інших експертів.
  3. Звітно-статистичні методи характеризуються розробкою проектів планів базуючись на звітах, статистиці і іншій інформації, яка характеризує реальний стан справ і зміну характеристики діяльності компанії.

Варто зазначити, що ефективне планування передбачає паралельне використання декількох методів одночасно.

Поділіться з друзями